| Випуск студентів 11 набору | ||||
|
 10 червня 2010 у
просторій залі Інституту підготовки церковних служителів відбулася святкова та
водночас проста подія – випуск студентів 12 набору. Святкова – бо, саме у цей
день вісім братів-випускників отримали свої дипломи з дворічного навчання,
проста – бо атмосфера, у якій це відбувалося була проста та відкрита, адже Сам
Господь Ісус є простий.Після надихаючого співу, зі словом привітання до братів звернувся Григорій Комендант , президент Центру Християнського Життя України, на території якого саме й знаходиться інститут. Він нагадав студентам Слова з Повторення Закону: «І будеш пам'ятати всю ту дорогу..» (Повт.8:2), а по російські це звучить як заклик «И помни весь путь…». Саме ці слова він адресував випускникам, бажаючи їм не забути увесь, пройдений протягом двох років, шлях, не забути викладачів, не забути усе що було сказано та зроблено Божими руками через навчання у Інституті. Закінчуючи своє звернення Григорій Іванович наголосив на словах Христа: «Якщо Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, що до того тобі? Ти йди за Мною!» (Iван.21:22) якими підбадьорив братів йти за Господом за будь-яких обставин, незалежно, яким шляхом Він поведе їх у подальшому житті. 
Наступними словами настанови з
випускниками поділився пастор Рьоттінг, який зосередив увагу на покликанні
учнів: «І Він вийшов на гору, і покликав, кого Сам хотів…» (Мар.3:13) У
багатьох інших перекладах ці слова подаються зі значенням «покликав до Себе».
Ісус кличе до Себе – це має велике значення! Особа Господа Ісуса у центрі, а ми
– навколо Нього. Де Ісус, там завжди відбувається щось неймовірне. Бути
покликаним Богом також означає відкинути власну волю, свої бажання для того,
щоб Його воля та Його бажання здійснилися на землі. Для чого Він їх покликав?
Не тільки для того, щоб вони щось почули від Нього, але для того щоб вершити
історію. Сьогодні ми – Його учні, і мета Його покликання для нас залишається
тією ж самою – Він бажає змінювати світ через тих, хто навколо Нього – через
нас з вами.
Наступною частиною було вручення дипломів.
Один за одним брати підходили до братів пасторів та посміхаючись отримували
диплом та фотовен'єтку, що
нагадуватиме їм про спільні роки навчання. Офіціальна частина церемонії
закінчилася спільним фото, а потім поступово перейшла у неофіційну – під
відкритим небом. Брати частували смачний шашлик, а згодом, влаштували
волейбольне змагання – студенти проти викладачів. Викладачі програли, але це не
розчарувало, а навпаки символічно підбадьорило, адже це добре, що випускається
сильніше поклоніння. Дай то Бог, щоб і духовно вони також були міцними та
стійкими, щоб сміло проголошувати Божу істину та перемагати світ.
Дружня та відкрита атмосфера.
Брати отримали дипломи.
|
