Табір-семінар "Велика Відповідальність"

title Близько 50 молодих людей з різних куточків України зібралися разом на табір-семінар «Велика відповідальність», що проходив з 23 по 27 квітня у «Центрі християнського життя України» у м.Ірпінь.
«Цей семінар – чудова можлівість ще більше пізнати нашого Господа та Його задум щодо нашої відповідальності. Заздалегідь табір планувався як для братів, колишніх випускників Інституту так і для абітурієнтів. Отже ми бажаємо підбадьорити й тих, хто вже плідно служить Господу, але також й тих, хто лише нещодавно став на дорогу Христову. Під час табору усі бажаючі матимуть нагоду пройти співбесіду та поступити на дворічне навчання в наш Інститут.» - ділиться своїм поглядом один з організаторів табору, директор Інституту Підготовки Церковних Служителів, Микола Романюк.

Дійсно, не зважаючи на тему табору, що підсвідомо змушувала учасників налаштуватися на серйозну і відповідальну нотку, семінар проходив у щирій братерській атмосфері. Між зрілими та молодими не відчувалося бар'єру, бо ніхто не намагався його будувати, адже брати могли не тільки слухати проповіді промовців, але й брати участь у обговоренні тем, спільній молитві та спілкуванні. Ось де-які відгуки учасників семінару:

«У таборі панувала дуже хороша атмосфера. Атмосфера, в якій цінності змінюються. Тема семінару має вплив. Я сподіваюся, вона буде втілюватися на практиці», поділився Гусєв Олексій.

Олександр Сивак, майбутній студент сказав коротко та ясно, з радістю в голосі: «Я дуже, дуже, дуже радий що потрапив на цей семінар!»

Під час табору молоді, гарячі до служіння абітурієнти у віці від 17 і до 25 років, пройшли співбесіду для вступу з керівництвом Інституту. Особливо хвилюючий момент настав тоді, коли в останній день табору було оголошено прізвища тих хто поступив. Отже, цьому навчальному році їх буде 16 чоловік, із різних областей України, починаючи з Закарпаття й закінчуючи Донеччиною.

Сподіваємось, що Господь використав цей час у таборі щоб кожен міг зрозуміти одну істину: відповідальність - це не тягар, а Боже благословення для нас. Дійсно, у нашому житті ми забуваємо про відповідальність. Охоче приймаємо Божі дари та благословення, але забуваємо про те, що саме ми тепер відповідаємо за їх використання. Також ми відповідаємо і за близьких нам людей – і все це, дарунок від Бога щоб наше життя було ще більш плідним для Його слави!

alt